Дані, отримані за допомогою психолого-педагогічних досліджень свідчать про складний характер розвитку особистості. Хоча йому притаманний і “саморух”, але напрямок цього руху є соціально визначеним, детермінованим. Суспільство організовує процес розвитку особистості за допомогою історично створених соціальних інститутів освіти, системи виховання і навчання молоді, народних традицій.
У вітчизняній науці було розроблено систему поглядів, за якою психічний розвиток з самого початку опосередкований, організований і спрямований вихованням і навчанням (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, О.В. Запорожець, Г.С. Костюк, Д.Б. Ельконін). Виходячи з цих положень виховання і навчання можна вважати формою психічного розвитку людини. В її межах здійснюються процеси привласнення, відтворювання людиною суспільно та історично заданих здібностей. Виховання і навчання співвідносяться з психічним розвитком як форма і зміст, тобто вони не тотожні один одному, але створюють єдність. Виховна і навчальна діяльність за своєю суттю мають скеровувати, спрямовувати, організовувати індивідуальне становлення особистості, формувати її риси та якості згідно з вимогами суспільства.
Розвиток особистості проходить ряд періодів, кожний з яких являє собою певний його ступінь, відтінок життєвого шляху. Визначення періодів, фаз, стадій психічного розвитку людини необхідне для раціональної побудови системи навчання і виховання, професійного самовизначення молоді, повнішого використання творчого потенціалу дорослої людини.
Останнім часом розроблено вікову періодизацію розвитку особистості на підставі аналізу існуючих раніше
Узнать где наилучшая штендер цена можно на сайте http://svim.biz.ua/.