Чи ви знаєте, що…?

Madlax (яп. マドラックス) — аніме-серіал, випущений в 2004 році студією Bee Train. Вперше демонструвався 5 квітня 2004 року на каналі «TV Tokyo». DVD-версія серіалу була випущена компанією ADV Films в Північній Америці та Англії, а також компанією Madman Entertainment в Австралії та Новій Зеландії.

Серіал названий на честь однієї з головних героїнь, чиє ім’я, як стверджує режисер Масімо Койті, складено з двох англійських слів: «божевільний» (англ. mad) та «розслаблятися» (англ. (re)lax). Причина такого вибору полягає у здатності головної героїні залишатися спокійною та чуйною до оточуючих, незважаючи на те божевілля громадянської війни, що діється навколо неї і з нею самою.

Критиками багато разів наголошувалася його зовнішня схожість з ранішою роботою тієї ж студії — «Noir», і, за словами творців, обидва серіали є першими частинами задуманої ними трилогії, об’єднаної загальною тематикою «дівчата з пістолетами» (англ. girls-with-guns). Проте на відміну від «Noir», витриманого в псевдореалістичному стилі, «Madlax» зазвичай відносять до містики та сюрреалізму, оскільки багато деталей і поворотів сюжету глядачам доводиться осмислювати без яких-небудь додаткових пояснень.

Саа́ми (саа́мі, лопарі́, лапла́ндці; самоназва — са́мі; фін. Saamelaiset, нюн. Samar, швед. Samer, рос. Саамы) — фіно-угорський народ у Північній Європі.

У саамів є багато етнонімів, ще більше гіпотез, версій і навіть спекуляцій щодо етимології цих етнонімів.

Самоназвою народу є са́мі, саа́мі (sami), що, згідно деяких версій, апелює до балтійського слова *ẑeme («земля»),^[1], яке в свою чергу вже зовсім близьке́ до праслов’янського земє, у сучасній українській мові «земля». Питання про спільне/окреме походження етноніму «самі» та самоназви сучасних фінів суомі лишається нез’ясованим.

Саами проживають в історичній області Лапландія (саамською Сапмі Sápmi, східні саами називають свою землю Саамієдна). Лапландія займає величезну територію 1500—2000 км завдовжки і 200—400 км завширшки (загальна площа — близько 400 тис. км²), і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Карелія і Мурманська область).

RahXephon (яп. ラーゼフォン; укр. РаЗефон) — популярний японський аніме-серіал про 17-ти літнього хлопця Каміна Аято, його здатність управляти богоподібним меха Разефоном та його пошуки свого місця в навколишньому світі. Серіал був випущений в 2002-му році. Фактично це перша самостійна робота студії BONES. Серіал вперше демонструвався з 21 січня 2002 по 10 вересня 2003 на телеканалі Fuji Television. Згодом аніме було випущено на DVD та було ліцензоване для показу в багатьох країнах. У наступному році був випущений повнометражний фільм «RahXephon: Pluralitas Concentio», який переказує сюжет серіалу.

У 2001 році аніме було адаптовано в манґу, манґакою — Момосе Такеакі. Наступного року на CD вийшла радіопостановка «за мотивами». У 2003 році була випущена відеогра «RahXephon» для Sony Playstation 2. Як бонус на диску з грою знаходилася спеціальна OVA-серія аніме — «Вона та вона сама» (яп. 彼女と彼女自身と)^[1].

У 2002 році, студією «BONES» був створений 26-серійний аніме серіал «RahXephon». Серіал демонструвався в Японії з 21 січня 2002 по 10 вересня 2003 року.

За всесвітом «RahXephon» було випущено багато книг: цикл романів Оногі Хіросі, два артбуки та декілька незалежних романізацій.

Багато критиків відзначали певну схожість серіалу з ранішою роботою студії GAINAX — «Neon Genesis Evangelion»^[2], також Разефон часто порівнюють з такими відомими аніме, як «Brain Powerd» та «Megazone 23».

На мексиканське свято Дня мертвих створюють зображення та фігурки калавер, художньо прикрашених черепів та мертвих, однією з найбільш відомих з яких є Катріна роботи Хосе Посади.

Існує 111 астероїдів, назви яких пов’язані з Україною.

Серед моряків, що перетинають Магелланову протоку, існує традиція цілувати ногу патагонця, що сидить внизу пам’ятника Магеллану в місті Пунта-Аренас.

Доріс Лессінґ, якій на той час виповнилося 87 років, у 2007 році отримала Нобелівську премію з літератури, ставши найстарішим за віком лауреатом.

«Дивна війна» («Сидяча війна») (фр. Drôle de guerre, англ. Phony War, нім. Sitzkrieg) — період Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті.Свою назву війна отримала від характеру бойових дій між ворогуючими сторонами, а саме майже повною їх відсутністю, за виключенням бойових дій на морі. Ворогуючі сторони вели лише бої місцевого значення на франко-німецькому кордоні, переважно знаходячись під захистом оборонних ліній Мажино і Зигфріда.

Період «Дивної війни» повною мірою був використаний німецьким командуванням у якості стратегічної паузи. Це дозволило Німеччині успішно завершити Польську кампанію, реалізувати план окупації Данії і Норвегії, а також підготувати план вторгнення у Францію.

Архітектурні пам’ятки Жовкви. Місто Жовква збудоване за принципом «ідеальних міст» — концепції доби Ренесансу. Суть концепції полягала у створенні «збалансованої» планувальної структури міста — кожному архітектурному об’єкту відводилося його певне розміщення відносно інших. Один із сучасних дослідників міста, Микола Бевз, звернув увагу на відповідність планувальної структури Жовкви теоретичній розробці італійця П’єтро Катанео.

Дріжджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, що втратили міцеліальну будову у зв’язку з переходом до проживання у рідких і напіврідких, багатих на органічні речовини субстратах. Об’єднує близько 1500 видів, що відносяться до аскоміцетів та базидіоміцетів та домінують серед грибів у водних середовищах.

Межі групи обкреслені нечітко: багато грибів, здатних розмножуватися вегетативно в одноклітинній формі і що таким чином ідентифікуються як дріжджі, на інших стадіях життєвого циклу утворюють розвинений міцелій, а у ряді випадків і макроскопічні плодові тіла. Раніше такі гриби виділяли в особливу групу дріжджеподібних, але зараз їх усіх, зазвичай, розглядають разом з дріжджами. Дослідження 18S рРНК показали близьку спорідненість із типовими грибами інших видів, здібними до росту тільки у вигляді міцелію.